наслання

наслання
(за народними уявленнями, те, що роблять "злі сили", щоб спокусити, обдурити кого-н., заподіяти якесь нещастя), напуск, напуст; пристріт, у[в]роки мн., у[в]рочення (хвороба, спричинена недобрим поглядом); мана (із метою спокусити, заманити із собою)
Пор. заклинання I

Словник синонімів української мови. 2014.

Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "наслання" в других словарях:

  • наслання — ла/ння/, с. 1) Дія за знач. наслати I 2). 2) Те, що, за народними уявленнями, роблять злі сили, щоб спокусити, обманути кого небудь …   Український тлумачний словник

  • наслання — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • бісівський — а, е. Прикм. до біс I. Бісівське наслання …   Український тлумачний словник

  • напуск — у, ч. 1) Дія за знач. напускати, напустити 1). 2) заст. Напасть, наслання; напуст. 3) Частина одягу, яка нависає, виступає над чим небудь …   Український тлумачний словник

  • напуст — у, ч., заст. Напасть, наслання; напуск …   Український тлумачний словник

  • уроки — (вро/ки), ків, мн., етн. За упередженими уявленнями – наслання хвороби кому небудь поглядом …   Український тлумачний словник

  • вроки — множинний іменник наслання хвороби поглядом етн …   Орфографічний словник української мови

  • напуск — 1 іменник чоловічого роду дія напуск 2 іменник чоловічого роду наслання; напуст арх …   Орфографічний словник української мови

  • уроки — множинний іменник наслання хвороби поглядом етн …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»